Сидить Петрик на уроці

І ручку лагодить

Та від рота учительки

Очей не відводить.

Це помітив сусід зліва

Й питає стихенька:

- Що, красиві в неї губки?

Та й ротик маленький!

- Мене краса її губок

Не дуже цікавить,

Скоріш слухаю про те,

Про що язик править,

Але є ще одна тонкість,

Яку-м знати звик:

Як вліз в бузю цю мацьопку

От-т-т-а-кий язик?

Як пранником ним молотить

Й не перетсає

Поки почнеться перерва,

Ним мене уб’є.