Випив батько кілька чарок

Цвяхи забиває,

Синок цвяхи подає

І тата вмовляє:

- Таточку, облиш ту справу,

Ти їх криво б’єш.

Ще і пальці, як промажеш,

Молотком поб’єш!

Лиш слова оці промовив,

Батько лупнув в палець.

Пирснув сміхом і відразу

Син принишк, як заєць.

Батько кинув молоток

Синка як огрів,

Той від болю лише зойкнув

Й мало не зомлів.

Розплакався, сопе носом,

Сльози витирає…

- Не плач, – каже йому батько:

“Причини немає!

Бачиш, як ми добре було?

Тепер – я сміюсь,

Я з тобою в такий спосіб

Радістю ділюсь”.

Випадкові публікації