Байки Діда Василя

Хлібини дві і свічка поряд,
В кутку вівсяний “дід“,
А під столом – вівсяна “баба“,
У нас святковий вид.

Вечеря тайна – не підзвітня
Ні простору, ні часу.
Ми нині за столом святим
Помолимося разом.

Дванадцять страв… “Родино моя,
Із вечері початком!!!”
Піднесення в нас у душі
З’явилося дитятко!!!

Христос маленький оновив
Людину, Землю й Небо.
О, як в оновленні оцьому
У всіх нас є потреба!

Випив батько кілька чарок
Цвяхи забиває,
Синок цвяхи подає
І тата вмовляє:
- Таточку, облиш ту справу,
Ти їх криво б’єш.
Ще і пальці, як промажеш,
Молотком поб’єш!
Лиш слова оці промовив,
Батько лупнув в палець.
Пирснув сміхом і відразу
Син принишк, як заєць.
Батько кинув молоток
Синка як огрів,
Той від болю лише зойкнув
Й мало не зомлів.
Розплакався, сопе носом,
Сльози витирає…
- Не плач, – каже йому батько:
“Причини немає!
Бачиш, як [...]