Вернувся з арміі солдат,
До хати вступає,
А в світлиці його жінка
Дитинку тримає.
Як прибитий з кулемета,
Острах у очах:
- А чия то ця крихітка
В тебе на руках?
- Не збрешу тобі, як скажу -
Дитка моя.
А як ти сидів би вдома,
Була бb і твоя.
Розпластавсь, як впав з драбини
Один чоловік,
Почав лаятись страшенно,
Держачись за бік.
Жінка у синка питає:
- Що там батько каже?
Той регочеться аж плаче,
Двох слів не зів’яже:
- Вас сказати все, чи лайку,
Може пропустити?
Бо за неї свого батька
Не будем хвалити.
- Та кажи, бо він стогнав так,
Чи звертавсь до кого?
- Якшо лайку пропустити -
Не сказав нічого!
Сидить Петрик на уроці
І ручку лагодить
Та від рота учительки
Очей не відводить.
Це помітив сусід зліва
Й питає стихенька:
- Що, красиві в неї губки?
Та й ротик маленький!
- Мене краса її губок
Не дуже цікавить,
Скоріш слухаю про те,
Про що язик править,
Але є ще одна тонкість,
Яку-м знати звик:
Як вліз в бузю цю мацьопку
От-т-т-а-кий язик?
Як пранником ним молотить
Й не перетсає
Поки почнеться перерва,
Ним мене уб’є.
Іде солдат тротуаром
Із підбитим оком,
Чомусь тулиться до краю
Своїм правим боком.
Губи його теж ніврочку:
Верхня вверх полізла,
Нижня, мов сарделька польська,
На бороду звисла.
Раптом із-за повороту
Лейтенант з”явився,
Солдат віддав честь рукою,
Трохи нахилився.
- Стій, солдате, що з тобою?
Що це за трафунок?
Чому в тебе на обличі
“Шикарний” малюнок?
- То мене розмалювала
Не ворожа сила:
На побачення спізнився,
От мила і вцідила.
В цирку довго працював
Один добродій,
Серед тигрів а чи левів
Чувсь неначе свій.
В клітку звірів йшов сміливо,
Чистив, замітав,
Кожен звір на цю нахабність
Лише зло бурчав.
Дядька за таку сміливість
Прозвали “Безстрашний”.
Та сталося непоправне
В день один прекрасний.
Заліз клітку вичищати,
На щось задивився
І лиш з лівою рукою
Вмить він залишився.
- Боже, – простогнав скрізь сльози, -
За що така мука?
Тепер його прозивають
“Дядько Однорукий”.
- Не вір вовку, леву, тигру
Ані на п’ятак.
Не буде повік надійним
Ні один хижак !
І ще треба памятати
На довгі роки,
Що між нами також ходять
Такі хижаки.
Як ягнятко виглядає
Або як лоша,
Але як не відгризе, то вкусить
Капосна душа